Автор: med1

Щороку в Європейському регіоні ВООЗ проводиться Європейський тиждень імунізації (ЄНІ), з метою популяризації ідеї про те, що вакцини мають велике значення для профілактики хвороб та захисту людських життів. Цього року ювілейна, 20-та ЄНІ проходитиме під гаслом “Вакцини дають результат – для кожного покоління”.

Цілі кампанії:

• розповісти про те, як вакцини безпечно забезпечували захист для багатьох поколінь людей і зараз захищають наше майбутнє;
• забезпечити медичних працівників навичками та інструментами для поширення, з належною емпатією, зрозумілої інформації про вакцини, яка допоможе сім’ям, які мають сумніви чи питання, бути почутими, отримати відповіді та з впевненістю приймати рішення про вакцинацію;
• ознайомити громадськість з науковими даними, що підтверджують безпеку та ефективність вакцин, щоб окремі люди, сім’ї та спільноти могли приймати усвідомлені рішення щодо вакцинації;
• зміцнити довіру, звернути особливу увагу на транспарентність, підзвітність та інновації в галузі імунізації, а також наголосити на спільній відповідальності за захист майбутніх поколінь шляхом залучення стабільних інвестицій, підтримки наукових досліджень та забезпечення рівного доступу до вакцин.

 Ключові зміни та акценти імунізації 2026 року в Україні:

• Оновлений Календар щеплень: З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар, що є кроком до європейських стандартів.
• Вакцинація проти ВПЛ: Впроваджується безкоштовна вакцинація проти вірусу папіломи людини для дівчат віком 12–13 років.
• Зміни в БЦЖ: Щеплення проти туберкульозу проводитимуть через 24 години після народження.

Імунізація є показовим прикладом успішної діяльності в галузі глобальної охорони здоров’я, що дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів. В даний час використовуються вакцини для профілактики більш ніж 20 небезпечних для життя хвороб, внаслідок чого імунізація дозволяє щорічно запобігати 3,5 мільйонам випадків смерті від таких хвороб, як дифтерія, правець, кашлюк, грип та кір. Разом з тим, незважаючи на величезний прогрес, охоплення вакцинацією у світі останніми роками залишається на одному рівні, а в 2020 р. навіть знизилося вперше за десятиліття. 

Для забезпечення епідемічного благополуччя рівень охоплення населення плановою імунізацією в регіоні має становити не менше 90%, а серед дітей – понад 95%. Недостатній рівень вакцинації неминуче призводить до підвищення захворюваності в популяції на інфекційні хвороби, які небезпечні розвитком важких ускладнень та можуть призвести до інвалідності або смерті.

Нижче приведені захворювання, від яких існують ефективні та безпечні вакцини, але, за відсутності імунітету можуть викликати наступні ускладнення:

 – Поліомієліт загрожує стійким довічним паралічем деяких груп м’язів. У важких випадках параліч поширюється на дихальну мускулатуру, що призводить до смерті хворого.

  – Наслідком кору може бути ураження центральної нервової системи (коровий енцефаліт), дихальної системи (ларингіт, круп (стеноз гортані), трахеобронхіт, первинна корова пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія).

 – При дифтерії, крім важкої інтоксикації, можливий розвиток крупа – перекриття дихальних шляхів дифтерійною плівкою і набряком, особливо у дітей. Дифтерія небезпечна розвитком тяжких ускладнень, таких як: міокардит (ураження м’язової оболонки серця), який нерідко спричиняє смерть хворих тяжкою формою дифтерії; ураження нервової системи проявляється центральними і периферичними паралічами. 

 – При епідемічному паротиті запальний процес, крім слинних залоз, може поширюватися і на інші залози: підшлункову, передміхурову, жіночі статеві, слізні, щитовидну. Крім того, можуть виникнути ускладнення з боку центральної нервової системи – серозний менінгіт, менінгоенцефаліт.

 – Гепатит В при відсутності імунізації може призвести до цирозу і раку печінки.  Імовірність того, що вірусна інфекція гепатиту В стане хронічною, залежить від віку, в якому людина її набуває. Так, хронічні інфекції у дітей першого року життя розвиваються в 80-90%, у дітей до 6 років – в 30-50%, у дорослих в 10% випадків. Серед дорослих, інфікованих в дитинстві, 15-25% вмирають від пов’язаних з гепатитом В раку або цирозу печінки.

 – Інфікування краснухою під час вагітності небезпечно вродженими органічними ураженнями плода.

 – Відсутність щеплення від правця може привести до смерті навіть при незначній травмі.

 – У нещеплених проти туберкульозної інфекції в десятки разів підвищується ризик захворювання на туберкульоз у важкій формі з численними ускладненнями, що приводить до інвалідності. 

До Календаря профілактичних щеплень України внесено 10 обов’язкових щеплень: проти дифтерії, кашлюку, правця, туберкульозу, гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту. Крім обов’язкових, батьки можуть щепити дитину від вітряної віспи, гепатиту А, грипу, менінгококової, ротавірусної, пневмококової інфекції. Для проведення щеплень, які не є обов’язковими, придбання вакцин проводиться за рахунок батьківських коштів, а обов’язкові щеплення проводяться безкоштовно в будь–якому лікувально-профілактичному закладі м. Харкова.

Так, за 1 квартал 2026 року в КНП ХМР було  вакциновано :

 – проти туберкульозу: БЦЖ – 684 дитини (20,9% від запланованого на 2026 рік обсягу);

 – проти поліомієліту  – 2664 дитини (20,4%);

 – проти кашлюку – 1759 (21,2%);

  -дифтерії, правця – 4128 (20,6%); доросле населення – 8469 (22,6%)

 – проти гепатиту В – 1238 (24,1%);

 – проти гемофільної інфекції – 1264 дитини (28,8%);

 – проти кору, паротиту, краснухи  – 4333 дитини (28,4%).

 – проти вірусу папіломи людини – 1143дівчини 12-13 років (21,4%)

Вакцинація, будучи одним з найефективніших з економічної точки зору втручань в сфері охорони здоров’я, є ключовим компонентом первинної медико-санітарної допомоги. Вакцини залишатимуться життєво важливим інструментом у боротьбі як з давно «керованими» інфекціями, так і з інфекціями, що становитимуть небезпеку на певний проміжок часу.

Щороку наприкінці квітня в Україні та інших країнах світу проводиться Європейський тиждень імунізації метою якого є підвищення обізнаності про важливість вакцинації для здоров’я кожної людини та громади.

З 19 по 25 квітня 2026 року проходить 20-й Європейський тиждень імунізації, організований за підтримки Всесвітня організація охорони здоров’я.

Цьогорічне гасло кампанії:
«Вакцини захищають кожне покоління»

Чому вакцинація важлива?

Вакцинація — це найефективніший спосіб профілактики небезпечних інфекційних хвороб. Завдяки щепленням вдалося значно зменшити або повністю ліквідувати такі захворювання, як:

• кір; 
• дифтерія; 
• поліомієліт; 
• правець;
• кашлюк;

Щеплення:

• захищають дитину від тяжких ускладнень і смерті 
• формують колективний імунітет 
• допомагають запобігати спалахам інфекцій 

 Вакцинація дітей в Україні.

В Україні щеплення проводяться відповідно до Національний календар профілактичних щеплень https://vaccine.org.ua/2025/12/22/onovlenyj-kalendar-shheplen/ 

Обов’язкові щеплення включають захист від:

• туберкульозу ;
• гепатиту B; 
• кашлюка, дифтерії, правця; 
• поліомієліту;
• кору, паротиту, краснухи; 
• гемофільної інфекції; 

Всі вакцини, які використовуються в державних закладах охорони здоров’я, є безпечними, ефективними та проходять суворий контроль якості.

Чому важливо не відкладати щеплення?

Відмова або відтермінування вакцинації може призвести до:

• підвищеного ризику захворювання; 
• тяжкого перебігу хвороби ;
• ускладнень та госпіталізації; 

Особливо небезпечними є спалахи кору та дифтерії, які періодично реєструються в Україні.

Поради батькам!

• перевірте вакцинальний статус дитини;
• зверніться до педіатра або сімейного лікаря; 
• дотримуйтесь календаря щеплень; 
• не займайтесь самолікуванням і не відкладайте вакцинацію без медичних показань. 

 Де зробити щеплення?

Звертайтеся до свого сімейного лікаря, педіатра  або до кабінету щеплень нашої поліклініки.

Ми забезпечуємо:

• якісні та безпечні вакцини; 
• дотримання холодового ланцюга; 
• медичний нагляд після щеплення; 
• консультації фахівців. 

 Вакцинація — це турбота про здоров’я!

Захистіть своїх дітей і себе вже сьогодні.
Вакцинація рятує життя!

Джерела інформації про вакцинацію https://vaccine.org.ua/pro-vakczynacziyu/about-vaccination/ 

Календар_заходів_2026__4_

17 квітня 2026 року світова спільнота людей зі спадковими порушеннями згортання крові збереться разом у рамках Всесвітнього дня гемофілії, щоб виступити на захист усіх людей зі спадковими порушеннями згортання крові. Гасло цього року – «Діагностика: перший крок до лікування» – підкреслює критичну важливість діагностики, найважливішого першого кроку в лікуванні та догляді.

За оцінками Всесвітньої федерації гемофілії (World Federation of Hemophilia), більш ніж у трьох чвертей людей з гемофілією у всьому світі відсутній діагноз, і ще більший розрив існує щодо інших порушень згортання крові. Це означає, що сотні тисяч людей з порушеннями згортання крові в усьому світі, як і раніше, не мають доступу до базового лікування. Цю ситуацію необхідно змінити, для досягнення цієї мети необхідно  покращити результати діагностики, зміцнивши навички медичних працівників та підвищивши ефективність лабораторій. Підвищуючи глобальні показники діагностики, можна зробити ще один крок до спільної мети – лікування для всіх. 

Гемофілія – генетичне захворювання, що пов’язане з кількісною та якісною недостатністю якогось одного з факторів згортання крові. Класична гемофілія А (до 85%) обумовлена дефіцитом антигемофільного глобуліну – VII фактора. Гемофілія В (хвороба Крістмаса) пов’язана з дефіцитом плазмового тромбопластинового компонента або фактора Крістмаса – IX фактора, на її частку припадає до 13% випадків. 

Хвороба успадковується за рецесивним, зчепленим з Х-хромосомою типом, тобто носіями гена є жінки, а хвороба проявляється в осіб чоловічої статі, оскільки вони мають одну Х-хромосому. Гемофілія у дівчинки може проявитися клінічно у тому випадку, якщо вона народилася від хворого на гемофілію батька і матері – носія гена гемофілії. 

До хвороб з порушеннями згортання крові відноситься хвороба Віллебранда — спадкове захворювання крові, що характеризується виникненням епізодичних спонтанних кровотеч внаслідок недостатньої кількості фактора Віллебранда, який відповідає за адгезію тромбоцитів та захищає VIII фактор від протеолізу. 

Станом на 01.04.2026 р. в м. Харкові на диспансерному обліку перебуває 13 дітей хворих на гемофілію А, у т.ч. 3 з них ускладнену інгібітором (в 2025 р.- 13 дітей, також 3 з них ускладнену інгібітотом), з гемофілією В – 3 дітей (у 2025 р.– 4 дитини), з хворобою Віллебранда – 3 дитини (у 2025 р.- 3 дитини).

Симптоми гемофілії можуть проявлятися з моменту народження дитини, а саме  кефалогематоми, кровотечі з пупкової ранки, крововиливи під шкіру. З віком локалізація кровотеч змінюється. Якщо на першому році життя у дітей спостерігаються кровотечі із слизових оболонок носа та ротової порожнини внаслідок прорізування молочних зубів, прикусу язика, поранення щік, то у віці, коли дитина починає ходити спостерігаються  крововиливи в суглоби і м’які тканини. 

Крововиливи в суглоби (гемартрози) це типовий та найбільш частий (приблизно 70%-80%) прояв гемофілії. Частота гемартрозу зростає з дорослішанням дитини, коли підвищується її рухова активність та збільшуються навантаження на суглоби. Найчастіше страждають колінні (44%), ліктьові (25%) та гомілковостопні суглоби (15%). 

Якщо не проводити своєчасне та ефективне лікування таких кровотеч, вони призводять до прогресуючих змін в суглобах (артропатії), м’язовій атрофії, що зрештою призводить до інвалідності, оскільки цей тип артриту незворотний та відновлення нормальної функції або полегшення больового синдрому можна досягти тільки хірургічним втручанням.

У дітей віком 7-9 років разом з гемартрозами нерідко спостерігаються кровотечі з ясен при зміні зубів, гематурія (кров в сечі) та крововиливи у внутрішні органи. Крововилив в життєво важливі органи може привести до смерті хворого.

Діагностика гемофілії ґрунтується на проведенні лабораторних досліджень на згортання крові — коагулограма та визначення кількості факторів згортання крові.

На тяжкість перебігу захворювання впливає ступінь браку факторів згортання крові. Для гемофілії виділяють три ступені тяжкості:

– легку — концентрація фактора становить 5% і вище, виявляється зазвичай в шкільному віці, кровотечі рідкісні, малоінтенсивні, виникають при травмах, в ході операції, при екстирпації зуба;

– середньотяжку — рівень факторів коливається від 1 до 5% від норми, зазвичай симптоми гемофілії виявляються в дошкільні роки, характерні помірно виражені геморагічні прояви (крововиливи в суглобові сумки, м’язи);

– важку — рівень дефіциту факторів нижче за 1%, симптоми захворювання спостерігаються з періоду новонародженості, гематоми виникають без зв’язку з травмуванням.

Основний метод лікування – замісна терапія, з цією метою використовують концентрати VIII і IX факторів згортання крові. Пацієнти отримують дану терапію в профілактичному режимі або «на вимогу». Профілактичне лікування дозволяє підтримувати дефіцитний фактор в крові на рівні 1-2%, що знижує ризик кровотечі та попереджає ураження суглобів.

Кваліфікована медична допомога дорослому та дитячому населенню з гемофілією в м. Харкові надається в КНП “Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25” Харківської міської ради за адресою: просп. Олександрівський, 122 (дорослому  населенню), за адресою: м. Харків, вул.  Луї Пастера, 2 (дитячому населенню).

З 1 січня 2026 року в Україні є чинним оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Найбільше запитань у батьків викликає зміна схеми вакцинації проти гепатиту В для дітей не з групи ризику щодо цієї інфекції, адже тепер вона виглядає інакше: 2–4–6–18 місяців. Скільки щеплень необхідно зробити, коли і з яким інтервалом?

Вакцинація проти гепатиту B вважається завершеною при отриманні дитиною щонайменше 3 щеплень з дотриманням необхідних мінімальних інтервалів між дозами після досягнення віку 1 місяця.

Разом з тим, при використанні комбінованої вакцини, до складу якої входить вакцина проти гепатиту B, схема вакцинації може передбачати введення 4 дози.

В даному разі, мінімальний інтервал між введенням доз вакцини проти гепатиту B визначається схемою застосування комбінованої вакцини відповідно до інструкції про застосування лікарського засобу.

Що робити, якщо ваша дитина народилася наприкінці 2025 року і вже отримала перші дози за «старою» схемою?

1.Якщо дитина народилася у серпні-вересні 2025 року та отримала щеплення у 0 та 2 місяці, необхідно продовжувати вакцинацію за графіком — у 4, 6 та 18 місяців?

Подальші щеплення визначаються з розрахунку, аби дитина отримала третю дозу при застосуванні моновакцини чи четверту у складі комбінованої вакцини. Це визначається залежно від доступності вакцин та необхідності для даної дитини отримати щеплення від кашлюку, дифтерії та правця.

2.Якщо протягом 2025 року  було проведено три щеплення проти гепатиту В (включно з щепленням в пологовому), то чи потрібно зробити іще одне щеплення проти гепатиту В  в 1,5 року — четверту дозу вакцини?

У цьому немає нагальної необхідності, якщо дитина отримала три дози вакцини на першому році життя. Проте, якщо дитина може отримати четверту дозу вакцини проти гепатиту В у разі використання комбінованої вакцини проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, Hib-інфекції

3.Чи обов’язкова четверта доза у 18 місяців для дітей, які народилися після 1 січня  2026 року чи наприкінці 2025 року та не були щеплені в пологовому стаціонарі?

Так, згідно з оновленим Календарем, четверта доза проти гепатиту В є обов’язковою у 18 місяців. Це дозволяє синхронізувати захист від гепатиту з ревакцинацією проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та Hib-інфекції.  Схема щеплення  і вибір препарату здійснюються лікарем індивідуально для кожної дитини.

Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA

А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень» https://shorturl.at/dFuRh

Офіс Омбудсмана України оприлюднив дорожню карту, у якій зібрано ключову інформацію про права цивільних осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, цивільних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також членів їхніх сімей. У документі роз’яснено порядок встановлення відповідного статусу, отримання державної грошової допомоги, медичної, психологічної, соціальної та правничої підтримки.

Ознайомитися з документом / Завантажити PDF

Офіс Омбудсмана України підготував інформаційну дорожню карту щодо прав цивільних осіб, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і членів їхніх сімей. Документ містить практичні роз’яснення щодо механізмів державної підтримки та алгоритмів звернення до уповноважених органів.

У дорожній карті окремо висвітлено порядок встановлення факту позбавлення особистої свободи, процедуру подання заяв, перелік необхідних документів, а також питання отримання щорічної та одноразової державної грошової допомоги. Також у документі роз’яснюються права звільнених осіб на медичну, реабілітаційну та психологічну допомогу, соціальний захист, санаторно-курортне лікування, засоби реабілітації, освіту, житло, трудові гарантії та професійну правничу допомогу.

Окремий розділ присвячено правам цивільних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їхніх сімей. У ньому наведено порядок подання заяви про розшук, отримання витягу з Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також роз’яснено трудові, майнові та соціальні права родин таких осіб, зокрема право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

У матеріалі також наведено корисні контакти державних органів і служб підтримки, зокрема Міністерства розвитку громад та територій України, Національної служби здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України та ліній психологічної допомоги.

Джерело: дорожня карта Офісу Омбудсмана України.